Кримінальні справи проти активістів Автомайдану – політично мотивовані, вважають правозахисники. Нацполіція не згодна

Дата: 26 Грудня 2017
A+ A- Підписатися

Порушені кримінальні провадження проти учасників Автомайдану Сергія Хаджинова, Олега Пушака та Богдана Мельника, які нібито напали на депутата Олега Барну в липні 2017 року, є політично вмотивованими та продовжують незаконну практику органів державної влади, і, зокрема, Генеральної прокуратури, щодо акцій протесту проти дій вищих посадовців.

Про це йдеться у відкритому зверненні платформи громадських організацій “Правозахисний порядок денний”, підписаній, зокрема,  Центром інформації про права людини.

13 липня 2017 року біля будівлі Верховної Ради України відбулося мирне зібрання на підтримку зняття депутатської недоторканності із ряду народних депутатів.

Під час його проведення активісти Автомайдану перегородили дорогу народному депутату Олегу Барні та вимагали голосувати за зняття депутатської недоторканності. У ході словесної суперечки Сергій Хаджинов, Олег Пушак та Богдан Мельник трьома хлопками розбили на лівому плечі та на голові Олега Барни курячі яйця – відео інциденту є в інтернеті.

За версією слідства, вчинені активістами Автомайдану дії мають кваліфікуватися як умисні побої, завдані за попередньою змовою групою осіб у зв’язку із його діяльністю як народного депутата України VIII скликання. Таким чином Сергію Хаджинову, Олегу Пушаку та Богдану Мельнику було пред’явлене обвинувачення за ч.2 ст.346 КК України, яка передбачає покарання від 4 до 7 років позбавлення волі.

Правозахисники наголошують, що видимі на відео травми на обличчі Олега Барни були отримані ним під час зіткнення його автомобіля із трамваєм на площі Перемоги раніше та не мають жодного стосунку до подій під парламентом.

“Інкримінована активістам Автомайдану стаття КК України явно непропорційна та неадекватна правопорушенню, у вчиненні якого вони підозрюються. Три розбиті на народному депутаті Олезі Барні курячі яйця тягнуть максимум на дрібне хуліганство і аж ніяк не відповідають визначенню побоїв як заподіяння багаторазових  ударів (пункт 3.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ № 6 від 17 січня 1995 р.). Притягнення до відповідальності за злочин, який людина явно не вчиняла, суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (“Право на справедливий суд”)”, – йдеться в заяві правозахисників.

Вони зазначають, що насторожує й той факт, що активізація кримінального провадження відбулася відразу після акції “Ковдра для Генпрокурора”, що мала місце 9 грудня 2017 року біля маєтку Юрія Луценка. Після цього порушену ще у липні кримінальну справу витребували з Печерського управління Національної поліції  та передали у Головне слідче управління Національної поліції України. Вже 18 грудня підозру підписав прокурор Генеральної прокуратури України. І того ж самого дня вона була оперативно відправлена  поштою без попереднього належного виклику для вручення підозри.

Тим часом голова Національної поліції Сергій Князєв вважає підозру обґрунтованою, повідомляє “Українська правда”. Зокрема, на зауваження, що стаття, яка інкримінується “автомайданівцям” є серйознішою, хоча раніше подібні дії кваліфікувалися як хуліганство, Князєв заявив: “Завдяки саме журналістам це правопорушення було дуже чітко задокументовано, що певні громадяни вчинили правопорушення стосовно інших громадян. Розслідування ми довели до логічної ситуації, і кілька днів тому особам, яких ми підозрюємо, було оголошено підозру”.

Він додав, що “ознаки правопорушень можуть бути відмінні, незважаючи на те, що зовні комусь – не фахівцю – буде здаватись, що це один і той же склад злочину”.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: