Правозахисники підготували тіньову доповідь для ООН про злочини Росії в Криму

Дата: 31 Липня 2019
A+ A- Підписатися

Українські правозахисні організації підготували для ООН тіньову доповідь про порушення Росією прав людини в окупованому Криму в межах виконання Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (МПГПП) і факультативного протоколу до нього. 

Доповідь під час пресконференції в Києві оприлюднили автори документа – Українська Гельсінська спілка з прав людини, Регіональний центр прав людини, Кримська правозахисна група, Центр громадської просвіти “Альменда” і Центр прав людини ZMINA.

Кожні чотири роки Росія, як і інші держави-учасниці пакту, повинна звітувати про виконання МПГПП Комітету з прав людини ООН. Оскільки Росія є державою-агресором, яка окупувала Крим, вона є відповідальною за порушення прав людини на українському півострові, а українські правозахисні організації мають право подавати власний тіньовий звіт про порушення прав людини Росією в Криму.

Як зазначила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, у доповіді окреслено порушення свободи мирних зібрань, те, як Росія використовує політично мотивовані переслідування проти українців і кримських татар. Йдеться і про нелюдські умови утримання в СІЗО Сімферополя, що призводять до смертей затриманих, про переслідування журналістів, блогерів, утиски свободи слова.

Окрім фіксації порушень прав людини правозахисники також надали 19 рекомендацій Російській Федерації. Серед цих вимог – припинити депортацію, надати відповідну медичну допомогу політв’язням на окупованій території та в РФ, зупинити переслідування за релігійною ознакою, розслідувати факт застосування летальної зброї до українських моряків, припинити тортури, катування і переслідування громадян тощо.

Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик коментує ситуацію з правами людини в Криму: “Ще в перший рік окупації була хвиля насильства і переслідувань усіх, хто критикував окупаційну владу, ряд насильницьких зникнень, тортур. Потому до репресій системно підключили правоохоронні і силові органи, а також суди. Ми дійшли висновку, що в політично мотивованих справах у Криму фактично неможливе правосуддя. Людей переслідують через їхню позицію, громадську діяльність, релігію”.

Як зазначила Тетяна Печончик, існує небезпечна тенденція затримання родичів політв’язнів для тиску на них. Також відбувається фемінізація репресій, страждає дедалі більше жінок, зокрема дружини політв’язнів і кримськотатарські активістки. Окрім того, сім’ї політв’язнів опиняються без годувальників і, відповідно, зазнають економічного тиску.

“Держава-окупант відразу зачистила інформаційний простір. Спершу відключили українські канали, потім – українські онлайн-медіа. Населення Криму має дуже великі проблеми з доступом до інформації”, – додає правозахисниця.

Правозахисники звернули увагу на системну політику Російської держави, що спрямована на повне стирання української ідентичності.

“Повністю знищена українська мова в Криму – залишилась одна школа у Феодосії. Але, згідно з даними Кримської правозахисної групи, навчання в ній фактично відбувається російською мовою. Також немає можливості вивчати історію України”, – зазначила Валентина Потапова, керівниця освітнього напряму УГСПЛ.

Однією з важливих рекомендацій є належне розслідування факту застосування летальної зброї до українських моряків, затриманих у Керченській протоці. На щастя, під час захоплення всі моряки залишилися живими, однак існувала реальна загроза їхньому життю. “Таран судна у відкритому морі і вогонь, що вівся по тих частинах суден, де знаходився екіпаж, створювали реальний ризик порушення права на життя моряків”, – зазначив юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас.

Окрім того, правозахисники стверджують, що відсутня легітимна мета затримання моряків, тому воно є свавільним і незаконним.

Усього наразі близько 130 українців перебувають у місцях обмеження волі на території Росії і в Криму за сфабрикованими і надуманими звинуваченнями, більшість із них – кримські татари. Тому в рекомендаціях правозахисників важливе місце відведено забезпеченню справедливого судочинства в Криму. Окупаційна влада використовує суди для того, щоб позбавляти прав жителів окупованих територій. Окрім того, докази, що покладено в основу різних обвинувачень активістів, часто отримано внаслідок тортур.

Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко наголосив на важливості подання до ООН тіньових звітів з боку правозахисників: “Російська Федерація не тільки здійснює пропаганду через свої телеканали, вона це робить активно на таких майданчиках, як Рада Безпеки ООН, Генеральна Асамблея ООН, різні договірні органи ООН. Вони створюють ілюзію того, що в Криму все відбувається законно, що вони не порушують жодних прав, що забезпечуються права на освіту та інші”. Альтернативні доповіді правозахисників дозволяють спростувати аргументи Російської Федерації.

 

 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: