Суд не дозволив прокуратурі далі зберігати паспорт журналіста-біженця Гусейнова, але документ не віддали

Дата: 03 Квітня 2018
A+ A- Підписатися

Печерський райсуд Києва 2 квітня не підтримав клопотання прокуратури Київської області про продовження запобіжного заходу у вигляді особистої поруки для журналіста-біженця Фікрата Гусейнова. 

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.  

Після оголошення ухвали перекладач запитав суддю Ірину Кирилюк: “Чи означає це, що Фікрату мають віддати паспорт?” На що суддя відповіла, що повинні віддати. 

Однак прокурор не дочекався оголошення ухвали і полишив судове засідання. Через перекладача телефоном він повідомив, щоб Фікрат Гусейнов приїхав у прокуратуру і під розписку забрав паспорт. Втім уранці 3 квітня журналісту паспорт не віддали, повідомивши, що прокуратура новим клопотанням до суду домагатиметься законного зберігання паспорта.  

Нагадаємо, 27 жовтня Шевченківський райсуд Києва видав журналіста на поруки депутату від “Народного фронту” Миколі Княжицькому та правозахиснику Української Гельсінської спілки з прав людини Борису Захарову. В ухвалі цього суду не згадувалась передача паспорта Фікарта Гусейнова на зберігання прокуратурі як зобов’язання. Однак прокурор Рустам Сутко вилучив документ без рішення суду. А після запиту народного депутата від Миколи Княжицького Рустам Сутко попросив Печерський райсуд дозволити вилучити паспорт. 

Прокурор Сергій Остапець

У суді 2 квітня прокурор Київської області Сергій Остапець розповів, що Фікрата Гусейнова звинувачують в Азербайджані у нелегальній міграції, підробленні офіційних документів та шахрайстві. За його словами, санкції статей Кримінального кодексу Азербайджану передбачають позбавлення волі у понад один рік. Строки притягнення до відповідальності не сплинули. 

Він просив суд накласти зобов‘язання на журналіста: не виїжджати з Києва, прибувати до прокурора та суду за першою ж вимогою, повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця проживання, а також передати на зберігання прокуратурі паспорт. 

Адвокат журналіста Станіслав Красник звернув увагу суду, що в ухвалі Печерського райсуду про продовження зобов’язань 21 грудня 2017 року розширився перелік обов’язків. У ній з’явилась вимога передати паспорт на зберігання, яка раніше не була покладена на Фікрата Гусейнова. 

“Сторона захисту просить відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі, бо жоден із обов’язків не був покладений за ухвалами попередніми судів”, — заявив адвокат.   

“Ми не можемо продовжувати те, що не було покладено у першій ухвалі. Ви й не відкривали ухвалу слідчого судді”, — сказала прокурору суддя Ірина Кирилюк, зауваживши, що зобов’язання про паспорт “взялось із повітря”.   

Прокурор все одно просив дозволити вилучення паспорту на час проведення екстрадиційної перевірки. 

Фікрат Гусейнов повідомив судді, що сьомий місяць вже в Україні. За цей час прокуратура Київської області задля екстрадиційної перевірки надіслала лише два листи до Державної міграційної служби. У них прокуратура цікавилась, чи просив журналіст притулку та громадянства. Він нагадав, що отримав статус біженця у Нідерландах, який визнається також в Україні. 

Прокурор відмовився відповідати на запитання Центру інформації про права людини, що прокуратура зробила для екстрадиційної перевірки. Зі словами “важко все в голові тримати” Сергій Остапець послався на велику кількість справ. Він заявив, що не взяв із собою в суд справу Фікрата Гусейнова. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Генпрокуратура виставляє себе посміховиськом зі справою журналіста-біженця Фікрата Гусейнова — правозахисники

Екстрадиційна перевірка у справі Фікрата Гусейнова продовжуватиметься до 20 квітня 2018 року. 

Нагадаємо, Фікрат Гусейнов був в Азербайджані співробітником опозиційної газети “Азадлиг” (“Свобода” – ред.). У березні 2006 року його викрали і побили невідомі в масках у селищі Патамдар Баку, в результаті чого він отримав важкі тілесні ушкодження, зокрема ножові поранення. 8 травня 2008 року журналіст емігрував з Азербайджану. 

Раніше Фікрат Гусейнов розповів Центру інформації з прав людини про телефонний дзвінок у березні 2017 року від чоловіка, який назвався представником президентського апарату. Він пообіцяв вільний в’їзд до Азербайджану, якщо журналіст видалить свою сторінку у Facebook, припинить роботу на телеканалі “Turan TV” і відвідає посольство Азербайджану в Нідерландах.
 
“Потім ти можеш спокійно відвідати своїх батьків. А якщо відмовишся, ми будемо шукати тебе через Інтерпол”, – передає Фікрат Гусейнов слова співрозмовника.

12 січня генпрокурор Азербайджану Закір Гаралов заявив у листі генпрокурору Юрію Луценку, що він занепокоєний затягуванням екстрадиції журналіста. Закір Гаралов вважає, що “політизація питання і можлива відмова в екстрадиції може завдати шкоди насамперед азербайджано-українським відносинам”.

За словами Фікрата Гусейнова, він працює на телеканалі “Turan TV” на волонтерських засадах, отримуючи кошти тільки на виробництво медіа-продукту. Через затримання в Україні він не може працювати як перекладач для фірми в Нідерландах, яка була основним джерелом його доходу.
 
Він повідомив, що був змушений взяти кредит, продати свій автомобіль в Нідерландах, щоб оплачувати комунальні послуги і оренду квартири в Києві та Амстердамі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Як в Азербайджані переслідують відеоблогера Мехмана Гусейнова

Журналіст раніше звертався, зокрема, до президента України Петра Порошенка і генпрокурора Юрія Луценка “допомогти повернутися в Нідерланди”.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: